29-30 вересня - 

Дні пам’яті жертв у Бабиному Яру

Ми з 5-класниками під час виховної години "Трагедія Бабиного Яру - в серці українського народу"

віддали данину пам’яті загиблим у Бабиному Яру

Бабин Яр

Позаду них - страшна безодня ями.

Попереду - несамовита лють...

Маленький хлопчик прикипів до мами:

- Нас не уб'ють, матусю? Не уб'ють?

- Не бійся, синку. Пригорнись до неньки.

На тебе зійде

Божа благодать!

Тебе не вб'ють, бо ти ж іще маленький, 

А діток навіть звірі не їдять...

Від залпу листя аж затріпотіло.

Птахи сполохано рвонулися увись...

Синочка мати затулила тілом.

Убили всіх, а він живим лишивсь.

Та знов смерть дивиться крізь дула автоматів.

Чому ж така незрозуміла злість?

І він на пальчиках показує солдатам:

- Мені ж тільки шість рочків, тільки шість...

Мій хлопчику! Надіявсь ти на диво.

Ти вірив у всесильність

доброти...

Дощ моросив над містом сиротливо –

То плакав світ,

То світ просив:

- Прости...